ханський

ХА́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до хан; належний ханові.

– Пішов я вчора в садок у ханський палац, а там – розумієш – сидить гяур на лаві й обняв чужу жінку, наче свою... Тьху!.. погань... Ні, в нас цього нема... Магомет не велів... (М. Коцюбинський);

Обтирає славний Ігор На мечі ворожу кров І в руках тримає здобич – Білу ханську хоругов (О. Олесь);

Здалеку видно було ханський білий намет (Н. Рибак);

// Який перебуває під владою хана, входить до складу ханства.

Багато разів запорізькі козаки брали участь в організованих російським урядом походах на ханський Крим (з публіц. літ.);

// Такий, як у хана.

Тимко лежав, заклавши руки за голову, дивився на синє громаддя хмар суворим ханським поглядом, і ввижалося йому, що то вже не хмари, а .. гори, і там, за горами, Крим (Григорій Тютюнник).