ханти
ХА́НТИ, невідм., мн. (одн. хант, а, ч.).
Народність угро-фінської мовної групи, що живе у нижній течії Обі в Ханти-Мансійському і Ямало-Ненецькому автономних округах та в Томській області Російської федерації.
Досягнуто [значних успіхів] і в галузі вивчення фольклору народів Півночі. За останні роки надруковано казки і пісні мансі, ханти, ненців (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ханти — ха́нти іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності Орфографічний словник української мови
- ханти — -ів, мн. (одн. хант, -а, ч.). Народність угро-фінської мовної групи, що живе у нижній течії Обі (в Ханти-Мансійському і Ямало-Ненецькому автономних округах) та в Томській області Російської Федерації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ханти — ХА́НТИ, ів, мн. (одн. хант, а, ч.). Народність угро-фінської мовної групи, що живе у нижній течії Обі в Ханти-Мансійському і Ямало-Ненецькому автономних округах та в Томській області РРФСР. Словник української мови в 11 томах