хаотичний
ХАОТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до хаосу (у 1 знач.).
У Метерлінка темне тло зостається десь в глибині, як спогад про хаотичне минуле землі й людськості, а центр картини, її найясніша цята – це теперішній час, і від цієї цяти йдуть промені в прийдешнє (Леся Українка).
2. В якому немає порядку, ладу, системи; який являє собою хаос (у 2 знач.).
Се якась нещасна хаотична країна [Галичина], і коли б уже скоріше знайшовся такий бог, щоб сказав “хай стане світло!” та й відрізнив би тьму від світла (Леся Українка);
Не можна миритися з хаотичною забудовою сіл, що практикується в окремих районах (з публіц. літ.);
// Позбавлений повної спрямованості; безладний.
Рух може бути безладним, хаотичним, і упорядкованим, або направленим. У природі випадки безладного руху надзвичайно рідкісні (з наук. літ.);
// Позбавлений злагодженого звучання, чіткого ритму, виразної послідовності.
Мелодії сиплються, переплутуються в якомусь хаотичному безладді (І. Нечуй-Левицький);
Дерев'яні дудки висвистували мотив, водночас по-дитячому пронизливий і хаотичний (О. Полторацький);
Юнак ішов, напружено прислухаючись до хаотичних ударів важких хвиль об корпус судна. Він не міг знайти потрібну каюту (О. Донченко);
// Позбавлений будь-якої організованості, планомірності.
Хаотична робота;
// Позбавлений чіткості, викінченості.
Рано тепер ще говорить, що я думаю робить зимою, у мене єсть багато планів, та всі вони ще в хаотичному стані (Леся Українка);
Спогади про раннє дитинство остались у мене хаотичні (С. Васильченко);
Вона з трепетом намагалась уявити цю близьку зустріч, але пам'ять малювала тільки хаотичні уривки спогадів (О. Донченко).
3. перен., розм. Незібраний, непослідовний, неорганізований (про людину).
Розумний [хлопець], тямковитий – правда. Але надзвичайно неврівноважений, хаотичний, неорганізований (Ю. Бедзик).
4. Який являє собою хаос (у 3 знач.).
Кілометрів за дванадцять від шосе, в такому хаотичному нагромадженні диких скель, урвищ, яруг, де, здавалось, не могло бути жодної живої людини, зверху несподівано вдарив кулемет (О. Гончар);
Безугавні блискавиці .. краяли хаотичні нагромадження хмар, що клубочились і лізли одна на одну, мов живі привиди (С. Добровольський).
Значення в інших словниках
- хаотичний — хаоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- хаотичний — БЕЗЛАДНИЙ, неорганізований, нереґульований; (обстріл) несистематичний, неметодичний; (рух) неконтрольований; (світ) безформний, (лад) анархічний. Словник синонімів Караванського
- хаотичний — [хаотичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- хаотичний — -а, -е. 1》 Стос. до хаосу (у 1 знач.). 2》 В якому немає порядку, ладу, системи; який являв собою хаос (у 2 знач.). || Позбавлений певної спрямованості; безладний. || Позбавлений злагодженого звучання, чіткого ритму, виразної послідовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хаотичний — БЕЗЛА́ДНИЙ (про обстановку в приміщенні, нагромадження чого-небудь і т. ін. — позбавлений порядку, певного ладу), ХАОТИ́ЧНИЙ підсил. На письмовому столі біля телефонного апарата безладною купою викладена ранкова пошта (І. Словник синонімів української мови
- хаотичний — Хаоти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хаотичний — ХАОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до хаосу (у 1 знач.). У Метерлінка темне тло зостається десь в глибині, як спогад про хаотичне минуле землі й людськості, а центр картини, її найясніша цята — це теперішній час, і від цієї цяти йдуть промені в прийдешнє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах