хаотичний

ХАОТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до хаосу (у 1 знач.).

У Метерлінка темне тло зостається десь в глибині, як спогад про хаотичне минуле землі й людськості, а центр картини, її найясніша цята – це теперішній час, і від цієї цяти йдуть промені в прийдешнє (Леся Українка).

2. В якому немає порядку, ладу, системи; який являє собою хаос (у 2 знач.).

Се якась нещасна хаотична країна [Галичина], і коли б уже скоріше знайшовся такий бог, щоб сказав “хай стане світло!” та й відрізнив би тьму від світла (Леся Українка);

Не можна миритися з хаотичною забудовою сіл, що практикується в окремих районах (з публіц. літ.);

// Позбавлений повної спрямованості; безладний.

Рух може бути безладним, хаотичним, і упорядкованим, або направленим. У природі випадки безладного руху надзвичайно рідкісні (з наук. літ.);

// Позбавлений злагодженого звучання, чіткого ритму, виразної послідовності.

Мелодії сиплються, переплутуються в якомусь хаотичному безладді (І. Нечуй-Левицький);

Дерев'яні дудки висвистували мотив, водночас по-дитячому пронизливий і хаотичний (О. Полторацький);

Юнак ішов, напружено прислухаючись до хаотичних ударів важких хвиль об корпус судна. Він не міг знайти потрібну каюту (О. Донченко);

// Позбавлений будь-якої організованості, планомірності.

Хаотична робота;

// Позбавлений чіткості, викінченості.

Рано тепер ще говорить, що я думаю робить зимою, у мене єсть багато планів, та всі вони ще в хаотичному стані (Леся Українка);

Спогади про раннє дитинство остались у мене хаотичні (С. Васильченко);

Вона з трепетом намагалась уявити цю близьку зустріч, але пам'ять малювала тільки хаотичні уривки спогадів (О. Донченко).

3. перен., розм. Незібраний, непослідовний, неорганізований (про людину).

Розумний [хлопець], тямковитий – правда. Але надзвичайно неврівноважений, хаотичний, неорганізований (Ю. Бедзик).

4. Який являє собою хаос (у 3 знач.).

Кілометрів за дванадцять від шосе, в такому хаотичному нагромадженні диких скель, урвищ, яруг, де, здавалось, не могло бути жодної живої людини, зверху несподівано вдарив кулемет (О. Гончар);

Безугавні блискавиці .. краяли хаотичні нагромадження хмар, що клубочились і лізли одна на одну, мов живі привиди (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаотичний — хаоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хаотичний — БЕЗЛАДНИЙ, неорганізований, нереґульований; (обстріл) несистематичний, неметодичний; (рух) неконтрольований; (світ) безформний, (лад) анархічний. Словник синонімів Караванського
  3. хаотичний — [хаотичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. хаотичний — -а, -е. 1》 Стос. до хаосу (у 1 знач.). 2》 В якому немає порядку, ладу, системи; який являв собою хаос (у 2 знач.). || Позбавлений певної спрямованості; безладний. || Позбавлений злагодженого звучання, чіткого ритму, виразної послідовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хаотичний — БЕЗЛА́ДНИЙ (про обстановку в приміщенні, нагромадження чого-небудь і т. ін. — позбавлений порядку, певного ладу), ХАОТИ́ЧНИЙ підсил. На письмовому столі біля телефонного апарата безладною купою викладена ранкова пошта (І. Словник синонімів української мови
  6. хаотичний — Хаоти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хаотичний — ХАОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до хаосу (у 1 знач.). У Метерлінка темне тло зостається десь в глибині, як спогад про хаотичне минуле землі й людськості, а центр картини, її найясніша цята — це теперішній час, і від цієї цяти йдуть промені в прийдешнє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах