1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хаотичний

хаоти́чний

-а, -е.

1》 Стос. до хаосу (у 1 знач.).

2》 В якому немає порядку, ладу, системи; який являв собою хаос (у 2 знач.).

|| Позбавлений певної спрямованості; безладний.

|| Позбавлений злагодженого звучання, чіткого ритму, виразної послідовності.

|| Позбавлений будь-якої організованості, планомірності.

|| Позбавлений чіткості, викінченості. Хаотичний рух.

3》 перен., розм. Незібраний, непослідовний, неорганізований (про людину).

4》 Який являє собою хаос (у 3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаотичний — хаоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хаотичний — БЕЗЛАДНИЙ, неорганізований, нереґульований; (обстріл) несистематичний, неметодичний; (рух) неконтрольований; (світ) безформний, (лад) анархічний. Словник синонімів Караванського
  3. хаотичний — [хаотичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. хаотичний — ХАОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до хаосу (у 1 знач.). У Метерлінка темне тло зостається десь в глибині, як спогад про хаотичне минуле землі й людськості, а центр картини, її найясніша цята – це теперішній час... Словник української мови у 20 томах
  5. хаотичний — БЕЗЛА́ДНИЙ (про обстановку в приміщенні, нагромадження чого-небудь і т. ін. — позбавлений порядку, певного ладу), ХАОТИ́ЧНИЙ підсил. На письмовому столі біля телефонного апарата безладною купою викладена ранкова пошта (І. Словник синонімів української мови
  6. хаотичний — Хаоти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хаотичний — ХАОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до хаосу (у 1 знач.). У Метерлінка темне тло зостається десь в глибині, як спогад про хаотичне минуле землі й людськості, а центр картини, її найясніша цята — це теперішній час, і від цієї цяти йдуть промені в прийдешнє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах