хапливість
ХАПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. хапли́вий; квапливість.
Зробив [Корнієнко] олівцем якісь помітки на паперах, що лежали перед ним, і в його руках не було жодної хапливості, все він робив так, ніби готувався до чергової наради (Григорій Тютюнник);
Солоха, як і раніше, впевнено й швидко в'язала сніп за снопом. Спокійно, без зайвої хапливості, крутила вона перевесла, вправно орудувала цуркою, з її рук виходили акуратні, немов під гребінку підстрижені снопи, пузаті, як вгодовані поросята (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хапливість — хапли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хапливість — -вості, ж. Властивість за знач. хапливий; квапливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хапливість — Хапли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хапливість — ХАПЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. хапли́вий; квапливість. Зробив [Корнієнко] олівцем якісь помітки на паперах, що лежали перед ним, і в його руках не було жодної хапливості, все він робив так, ніби готувався до чергової наради (Тют. Словник української мови в 11 томах