1. Словник української мови у 20 томах

хапливо

ХАПЛИ́ВО.

Присл. до хапли́вий.

Прокинулась вона так хапливо, немовби її штовхнули (Д. Ткач);

Тимко схопився і, намацавши на жердці одежу, став хапливо зодягатися (Григорій Тютюнник);

Віолончель погасла. І відразу вмер контрабас – хапливо, нашвидку (І. Драч);

Міцніша моя кров. Жаркіша від огнива. І, певне, недарма татарський людолов Вогонь моїх дівчат висмоктував хапливо, Щоб освіжить свою уже осінню кров (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хапливо — хапли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. хапливо — див. похапцем; швидко Словник синонімів Вусика
  3. хапливо — Присл. до хапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хапливо — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм. Словник синонімів української мови
  5. хапливо — ХАПЛИ́ВО. Присл. до хапли́вий. Прокинулась вона так хапливо, немовби її штовхнули (Ткач, Крута хвиля, 1956, 88); Тимко схопився і, намацавши на жердці одежу, став хапливо зодягатися (Тют., Вир, 1964, 7). Словник української мови в 11 томах