харциза
ХАРЦИ́ЗА, и, ч., розм.
Те саме, що харци́з.
Мучився отак з ним батько, мучився та, заплакавши, й каже Мотрі: – Ні, вже нічого з харцизою не вдію! (Панас Мирний);
* У порівн. Розказує кожному з плачем Мотря: – .. Свитку пропив [Чіпка], одежу всю, в одній сорочці, як харциза (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харциза — харци́за іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- харциза — див. задерикуватий; розбійник Словник синонімів Вусика
- харциза — -и, ч., розм. Те саме, що харциз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- харциза — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал. Словник синонімів української мови
- харциза — ХАРЦИ́ЗА, и, ч., розм. Те саме, що харци́з. Мучився отак з ним батько, мучився та, заплакавши, й каже Мотрі: — Ні, вже нічого з харцизою не вдію! (Мирний, II, 1954, 114); *У порівн. Розказує кожному з плачем Мотря: — .. Словник української мови в 11 томах