1. Словник української мови у 20 томах

харчування

ХАРЧУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. харчува́ти і харчува́тися.

За возами йшли вантажені верблюди, за ними гнали отари, частково призначені для потреб Раїмського гарнізону, частково для харчування величезної маси людей (З. Тулуб);

– Ви повинні взяти з собою сяку-таку одежу та карбованців сто двадцять п'ять – сто п'ятдесят на харчування і дорогу за океан (М. Стельмах);

Горох використовують переважно на харчування у вигляді крупи (з наук. літ.);

Правильне харчування – запорука здоров'я, продовження життя і підвищення працездатності (з наук.-попул. літ.);

Харчування молоком матері забезпечує організм головним чином білковими речовинами і жирами (з наук. літ.);

Важливу роль у піднесенні матеріального добробуту населення нашої країни відіграє громадське харчування (з публіц. літ.).

2. Те саме, що харчі́.

Загубила торбу з хлібом... загубила харчування (Сл. Б. Грінченка);

Олександр передав Данилові торбу з харчуванням і браунінгами, трусонув брата за плечі: не бійся, мовляв (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харчування — харчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. харчування — Годування, (рослин) живлення; (харчі) продукти, ЇЖА, хліб насущний, з. харчовання, кн. продукти харчування, їстівні продукти, продовольчі товари. Словник синонімів Караванського
  3. харчування — -я, с. 1》 Дія за знач. харчувати і харчуватися. Парентеральне харчування — штучне харчування, при якому різні поживні речовини вводять хворому в кровоносне русло або підшкірно, інколи – внутрішньокістково або внутрішньом'язово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. харчування — Харчува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. харчування — ХАРЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. харчува́ти і харчува́тися. За возами йшли вантажені верблюди, за ними гнали отари, частково призначені для потреб Раїмського гарнізону, частково для харчування величезної маси людей (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  6. харчування — Харчування, -ня с. 1) Столованіе, прокормленіе. К. Досв. 115. Славивсь він добрим харчуванням між усіма куренями. К. 2) = харч. Загубила торбу з хлібом.... загубила харчування. ЕЗ. V. 153. Словник української мови Грінченка