хатиб

ХАТИ́Б, а, ч.

У мусульман – проповідник, духовна особа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хатиб — Священик турський Словник чужослів Павло Штепа