хвацький

ХВА́ЦЬКИЙ, а, е, розм.

Завзятий, запальний, спритний, бравий.

З Марини була гарна, хвацька молодиця (із журн.);

Микитка виявився кмітливим, хвацьким і поворотким хлопцем (Ю. Яновський);

Віктор розумів. Миколка хлопець гарячий, хвацький (П. Автомонов);

// Бравий, молодецький.

Хвацький сержант Василь у танкістському комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається (С. Журахович);

– Так точно, – намагаючись бути по-військовому хвацьким, відповів Юрко (В. Собко);

// Який виражає запал, молодецтво.

Анрі-Жак ішов, і йому здавалося, що збоку любо глянути на його хвацьку ходу (Ю. Яновський);

Вигляд у Сені був хвацький: на грудях автомат, біля пояса гранати, безкозирка набакир, – ну, чим не воїн? (Д. Ткач);

Картуз на голові в Степана – теж льотчицький, з голубим околишем, ..з великою золотою емблемою, з чорним хвацьким козирочком, маленьким, твердим, загнутим, як у орла дзьоб (П. Загребельний);

// Сповнений запалу, молодецтва.

Кілька десятків хлопців і дівчат, утворивши коло, напружено стежили за танцюристами, мимохіть вигинаючись в такт ритму , готові, як здавалося, щохвилини пуститися в танок, збуджені хвацькою грою гармоніста й нестримним ходором танцюристів (Г. Коцюба);

Чергові козаки з гиком і хвацьким свистом мчали повз землянки, зганяючи своїх коней до водопою (З. Тулуб);

Часто в кватирку залітала хвацька пісня – то співали неподалік хлопці й дівчата, споруджуючи гуртожиток для студентів механічного технікуму (А. Хижняк);

// Баский, швидкий (про коней).

– А ти не накладай багато: коник плохенький. – Не був би плохенький, якби кобилу не вбило, ще який би кінь хвацький вийшов (Г. Хоткевич).