хвацький

БРА́ВИЙ (який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ГОЛІ́ННИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. — В неї ж наречений є, — нагадує Ганна Остапівна. — Та ще такий бравий, з мотоциклом (О. Гончар); Чорні жупани збігались з червоними та зеленими кунтушами, кидались один на одного, як два бадьористі роздратовані півні (І. Нечуй-Левицький); Так точно, — намагаючись бути по-війському хвацьким, відповів Юрко (В. Собко); (Мар'яна:) Мій таточку коханий, дорогий! Люблю тебе, кохаю і пишаюсь Тобою лиш: голінний лицар ти І велетень душею, — всім заслона! (М. Старицький); До радіовузла ввійшли полковник Іван Сергійович, зі шрамом на щоці, і молодцюватий майор Андрій Савич (П. Автомонов).

БРА́ВИЙ (властивий бравій людині), МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, МОЛОДЕ́ЧИЙ, БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами і форменими ґудзиками, — все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (О. Довженко); Пішов Кирило Тур, похилившись, у своїй відлозі з горбом. Ніхто б не пізнав тепер його молодецької ходи, ні високого стану. Так собі, наче горбатий дід (П. Куліш); — Не люблю я молодої дівчини і тоді, як вона в довгій амазонці летить, ніби завірюха, на баскому коні в бадьористій позі (І. Нечуй-Левицький); Чергові козаки з гиком і хвацьким свистом мчали повз землянки, зганяючи своїх коней до водопою (З. Тулуб); І що то значить — людина полин п'є: в неї й колір обличчя здоровий, і хода пружна, і виправка, всупереч літам, ще молодцювата (О. Гончар).

ЗАВЗЯ́ТИЙ (який із захопленням, пристрастю віддається якійсь справі), ЗАПАЛЬНИ́Й, ЗАПЕ́КЛИЙ, ПАЛКИ́Й, ПРИ́СТРАСНИЙ, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ЩИ́РИЙ, ПРИСЯ́ЖНИЙ розм., ЗАПИСНИ́Й розм. рідко, ЗАЯ́ДЛИЙ розм. рідко, ЗАГОРІ́ЛИЙ діал., ЗАХЛА́ННИЙ діал. Відразу видно було, що на цьому подвір'ї живе завзятий рибалка. На кожному кілку сушились ятері, чудові дебелі ятері, сплетені майстерною рукою дядька Йони (О. Донченко); Товариш теж був агрономом, Ще й книголюбом запальним (М. Рильський); Обидва були запеклими спінінгістами (М. Чабанівський); Палкий і невтомний Франко нагадував палкого і невтомного Мікель Анджело (М. Рильський); Лесі раптом уявилося, як це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Олійник); Не спали тілько записні гуляки (Панас Мирний); Зозуля сам був заядлим рибалкою, знав усі снасті й способи для риби (В. Кучер); Кому, наприклад, має імпонувати те, що і перші християни були загорілими фанатиками? (Леся Українка); Ксеня крокує поруч з Василиною, сапа в сапу, намагаючись.. не відставати від захланної до праці ланкової (В. Бабляк). — Пор. 1. наполе́гливий, 2. при́страсний.