хверцювати
I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм. В найтяжчі для імперії дні її августійший муж і вона (цариця) на грандіозних придворних балах шикують у шатах Олексія Михайловича і його дружини (М. Стельмах); З допомогою сажі і клаптя старої шинелі наводив (чистильник) лиск на чоботях та черевиках, переважно на тих, які ще годились для того, щоб ними фасонити (В. Земляк); Була осінь, солом'яні брилі вже не йшли в сезон, але день випав зовсім літній, а вуличні гуляки тим і форсили, що починали літо першими, а закінчували останніми (Ю. Смолич); — Хай лиш йому підітнуть собаки новенькі штанці, щоб не франтив дуже (Панас Мирний); Він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі "Дерзкий" (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- хверцювати — хверцюва́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хверцювати — ХВЕРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що франти́ти. Побитий віспою, рудобровий, з круглим лицем, .. він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі “Дерзкий” (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- хверцювати — -юю, -юєш, недок., розм. Те саме, що франтити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хверцювати — Хверцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хверцювати — ХВЕРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що франти́ти. Побитий віспою, рудобровий, з круглим лицем, ..він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі «Дерзкий» (Гончар, II, 1959, 25). Словник української мови в 11 томах
- хверцювати — Хверцювати, -цюю, -єш гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса. Словник української мови Грінченка