хвацтво

МОЛОДЕ́ЦТВО (нестримне завзяття), БРАВА́ДА, ЮНА́ЦТВО, ХВА́ЦТВО розм., БРАВУ́РА заст. Сокіл на Русі віддавна був символом відваги й молодецтва, не було вищої похвали, аніж "ясний сокіл" (з газети); — Випадок цей якраз підтверджує наші спостереження.. Типова дисгармонія поведінки. Безгальмівність, показна бравада (О. Гончар); Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (І. Котляревський); -. Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва (О. Донченко); Зовсім зав'яв (Балевич) і знов стратив усю свою бравуру (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвацтво — хва́цтво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хвацтво — ХВА́ЦТВО, а, с., розм. Молодецтво, спритність. – Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  3. хвацтво — -а, с., розм. Молодецтво, спритність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвацтво — ХВА́ЦТВО, а, с., розм. Молодецтво, спритність. — Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп’ячого хвацтва (Донч., V, 1957, 470). Словник української мови в 11 томах