хвацтво

хва́цтво

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвацтво — ХВА́ЦТВО, а, с., розм. Молодецтво, спритність. – Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  2. хвацтво — -а, с., розм. Молодецтво, спритність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хвацтво — МОЛОДЕ́ЦТВО (нестримне завзяття), БРАВА́ДА, ЮНА́ЦТВО, ХВА́ЦТВО розм., БРАВУ́РА заст. Сокіл на Русі віддавна був символом відваги й молодецтва, не було вищої похвали, аніж "ясний сокіл" (з газети); — Випадок цей якраз підтверджує наші спостереження.. Словник синонімів української мови
  4. хвацтво — ХВА́ЦТВО, а, с., розм. Молодецтво, спритність. — Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп’ячого хвацтва (Донч., V, 1957, 470). Словник української мови в 11 томах