1. Словник української мови у 20 томах

хвилиночка

ХВИЛИ́НОЧКА, и, ж.

Пестл. до хвили́нка.

Щастя, братику, – хвилиночка одна: Наче хмарка понад нами промина (А. Кримський);

– Та посидь-бо ще хоч хвилиночку! (А. Головко).

◇ Ві́льна (за́йва) хвили́на (хвили́нка, хвили́ночка) див. хвили́на;

На [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку) див. хвили́на;

(1) Одну́ хвили́ночку – те саме, що Одну́ хвили́ну (див. хвили́на).

[Любов:] Нас уже давно ждуть... Ах, стривай, я ж не вбрана, се нічого, я зараз! хвилиночку, хвилиночку! (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвилиночка — хвили́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвилиночка — -и, ж. Пестл. до хвилинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хвилиночка — на (одну́ (єди́ну, яку́сь)) хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Фразеологічний словник української мови
  4. хвилиночка — ХВИЛИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до хвили́нка. Щастя, братику,— хвилиночка одна: Наче хмарка понад нами промина (Крим., Вибр., 1965, 267); — Та посидь-бо ще хоч хвилиночку! (Головко, I, 1957, 57). Словник української мови в 11 томах