хвилиночка

на (одну́ (єди́ну, яку́сь)) хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвилиночка — хвили́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвилиночка — ХВИЛИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до хвили́нка. Щастя, братику, – хвилиночка одна: Наче хмарка понад нами промина (А. Кримський); – Та посидь-бо ще хоч хвилиночку! (А. Головко). ◇ Ві́льна (за́йва) хвили́на (хвили́нка, хвили́ночка) див. Словник української мови у 20 томах
  3. хвилиночка — -и, ж. Пестл. до хвилинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвилиночка — ХВИЛИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до хвили́нка. Щастя, братику,— хвилиночка одна: Наче хмарка понад нами промина (Крим., Вибр., 1965, 267); — Та посидь-бо ще хоч хвилиночку! (Головко, I, 1957, 57). Словник української мови в 11 томах