1. Фразеологічний словник української мови

хвилинка

хвили́на в хвили́ну. Точно у визначений час. (Сандро:) Поспішати нам треба. Хвилина в хвилину відбуватись повинні події тепер (О. Левада); Півтори години визначив для сну — стільки й спав. Проснувся хвилина в хвилину (І. Гребенюк). хвили́нка в хвили́нку. Сусіди прокидалися уранці хвилинка в хвилинку і кликали нас (А. Хорунжий).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвилинка — хвили́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвилинка — див. мить Словник синонімів Вусика
  3. хвилинка — [хвиелинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  4. хвилинка — ХВИЛИ́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до хвили́на. Ти сказав мені: – Мати пішли... Скоро будуть... За дві хвилинки... (М. Рильський); То як же мені свого чоловіка забути хоч на хвилинку? Він мене з пекла, з кормиги визволив!.. Словник української мови у 20 томах
  5. хвилинка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до хвилина. || у знач. присл. хвилинкою. 2》 заст. Секунда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хвилинка — ХВИЛИ́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до хвили́на. Ти сказав мені: — Мати пішли… Скоро будуть… За дві хвилинки… (Рильський, І, 1960, 200); То як же мені свого чоловіка забути хоч на хвилинку? Він мене з пекла, з кормиги визволив!.. Словник української мови в 11 томах
  7. хвилинка — Хвилина, -ни ж. Минута. Зожди одну хвилину. К. ЦН. 169. що-хвили́ни. Каждую минуту, ежеминутно. Згадую що години, що-хвилини. МВ. ум. хвилинка, хвилинонька, хвилиночка. За час, за годинку, за малу хвилинку качається Нечаєва головка по ринку. Гол. І. Словник української мови Грінченка