хвойний

ХВО́ЙНИЙ, а, е.

1. Який має хвою (про дерева); протилежне листяний.

Різноманітні хвойні породи – сосна, ялина, кедр, смерека, модрина, тис та інші становлять близько 70% лісових запасів нашої країни (з навч. літ.);

Хвою на молодих хвойних деревцях часто об'їдають личинки пильщиків (з наук. літ.);

// у знач. ім. хво́йні, них, мн. Назва класу голонасінних рослин (дерев або кущів) з голчастим або лускоподібним листям, до яких належить сосна, ялина, тис, модрина, кипарис, ялівець, ялиця, туя та ін.

Вони [куски янтарю] виникають завдяки значному і тривалому виділенню смоли з хвойних (Ю. Мушкетик).

2. Який складається з рослин, що мають хвою (у 1 знач.).

Сибірська тайга, густа, непрохідна, темно-зеленим хвойним муром, насувалася з усіх боків (О. Донченко);

Віддалік у густому хвойному лісі була розташована господарська частина загону (Ю. Збанацький);

// Власт. рослинам, що мають хвою.

Хвойний запах;

// Який складається з гілок таких рослин, із хвої (у 2 знач.).

Десь у хвойній верховині завовтузилася білка, і, збита її безшумним стрибком, суха шишечка довго летіла, постукуючи по галузках, на землю (О. Донченко);

// Вигот. з деревини або хвої таких рослин.

Хвойний настій завжди і скрізь можна застосовувати як тонізуючий напій і як ліки від багатьох захворювань (з наук.-попул. літ.);

Тонна сирої зелені дає 200 кг хвойно-вітамінної муки, 5 кг ефірного масла, 300 кг хвойного екстракту тощо (із журн.);

При відгодівлі худоби та птиці хвойним борошном вони швидше ростуть, збільшується їх вага, підвищується стійкість проти різних захворювань (з газ.).