хвойник
ХВОЙНИ́К, а, ч.
Хвойний ліс.
З молодого хвойника, що підступав до дороги, тягнуло гіркуватим повітрям (П. Кочура);
Ліс раз по раз мінявся – то високі сосни, то дуби, то молоденький хвойник, а просіка та сама, неначе дорога в безвість (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвойник — хвойни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хвойник — -а, ч. Хвойний ліс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвойник — ХВОЙНИ́К, а, ч. Хвойний ліс. З молодого хвойника, що підступав до дороги, тягнуло гіркуватим повітрям (Кочура, Зол. грамота, 1960, 474). Словник української мови в 11 томах