1. Словник української мови в 11 томах

хвойник

ХВОЙНИ́К, а, ч. Хвойний ліс.

З молодого хвойника, що підступав до дороги, тягнуло гіркуватим повітрям (Кочура, Зол. грамота, 1960, 474).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвойник — хвойни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвойник — ХВОЙНИ́К, а, ч. Хвойний ліс. З молодого хвойника, що підступав до дороги, тягнуло гіркуватим повітрям (П. Кочура); Ліс раз по раз мінявся – то високі сосни, то дуби, то молоденький хвойник, а просіка та сама, неначе дорога в безвість (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. хвойник — -а, ч. Хвойний ліс. Великий тлумачний словник сучасної мови