хвостина

ХВОСТИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що хвіст 1.

– Взяв [хлоп] Микиту [Лиса] за хвостину Та й на віз між рибу кинув, Сів і Їде в божий час (І. Франко);

– Я останню хвостину збуду, аби й ти на людських дітей походила (А. Свидницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостина — -и, ж., розм. Те саме, що хвіст 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хвостина — ХВОСТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хвіст 1. — Взяв [хлоп] Микиту [Лиса] за хвостину Та й на віз між рибу кинув, Сів і Їде в божий час (Фр., XII, 1953, 12); — Я останню хвостину збуду, аби й ти на людських дітей походила (Свидн., Люборацькі, 1955, 10). Словник української мови в 11 томах