1. Словник української мови в 11 томах

хвостина

ХВОСТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хвіст 1.

— Взяв [хлоп] Микиту [Лиса] за хвостину Та й на віз між рибу кинув, Сів і Їде в божий час (Фр., XII, 1953, 12);

— Я останню хвостину збуду, аби й ти на людських дітей походила (Свидн., Люборацькі, 1955, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостина — ХВОСТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хвіст 1. – Взяв [хлоп] Микиту [Лиса] за хвостину Та й на віз між рибу кинув, Сів і Їде в божий час (І. Франко); – Я останню хвостину збуду, аби й ти на людських дітей походила (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  2. хвостина — -и, ж., розм. Те саме, що хвіст 1). Великий тлумачний словник сучасної мови