1. Словник української мови в 11 томах

хвостист

ХВОСТИ́СТ, а, ч. Прибічник хвостизму; опортуніст, пристосованець.

У хвостистів соціал-демократії посилання на «обмежені історичні границі російської революції» прикриває тільки обмеженість розуміння завдань цієї демократичної революції і передової ролі пролетаріату в цій революції! (Ленін, 11, 1970, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостист — хвости́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хвостист — [хвостист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. хвостист — ХВОСТИ́СТ, а, ч., ірон. Той, хто відстає, плентається а хвості. Словник української мови у 20 томах
  4. хвостист — -а, ч., перен., розм. Той, хто має хвости (див. хвіст 10)). Великий тлумачний словник сучасної мови