хвостовий

ХВОСТОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до хвіст 1.

Хребет [кроля] поділяється на п'ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий (з навч. літ.);

Головним органом руху у більшості риб є хвостовий плавець (з навч. літ.);

// Уживається в назвах деталей, машин, механізмів, інструментів і т. ін.

Під фюзеляжем [ракетоносця] причаїлася ракета. Вона дуже схожа на невеликий винищувач: такі самі крила, таке саме хвостове оперення (з газ.);

До хвостової групи належать різальні інструменти з конічним або циліндричним хвостовиком: свердла, розвертки, зенкери, мітчики, фрези (з навч. літ.).

2. Який міститься в хвості (у 4, 7 знач.) чого-небудь; задній.

Літак [Ан-28] обладнано системою, яка надійно захищає машину від обледеніння. Кабіна пасажирів має індивідуальну вентиляцію, опалення й освітлення. Вхід до салону – через люк у хвостовій частині фюзеляжу (з наук.-попул. літ.);

Озирнувшись, Мартин Прокопович побачив, що останні, хвостові вагони синового ешелону горять і треба негайно рятувати поїзд (О. Копиленко).