хе

ХЕ, виг.

1. Те саме, що ху.

Хе, от вже й втомився [Андрій]. Геть чисто захляв за зиму, захарчувався. Ще літом нічого: бурячок там, цибулька, рибки наловиш... (М. Коцюбинський).

2. Уживається для вираження подиву, глузування з кого-, чого-небудь.

– Кругом горе! .. Жінка тебе лає... діти... і діти, біси його батькові – хотять старшинувати над тобою... Хе!.. Та ні (Панас Мирний);

Йонька жадібно згріб цигарку, довго крутив у пальцях, розглядаючи, як заморське диво: – Хе... Де ж ви дістаєте таку розкіш? Чи не з неба кидають? – запитав він, весело і хитрувато примруживши око (Григорій Тютюнник);

– Ви ще ніколи не були в лікаря? – Хе, а то хіба я пан, щоб по лікарях ходити? (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хе — виг. 1》 Те саме, що ху. 2》 Уживається для вираження подиву, глузування з кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хе — Хе, хе-хе́, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. хе — ХЕ, виг. 1. Те саме, що ху. Хе, от вже й втомився [Андрій]. Геть чисто захляв за зиму, захарчувався. Ще літом нічого: бурячок там, цибулька, рибки наловиш… (Коцюб., II, 1955, 33). 2. Уживається для вираження подиву, глузування з кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах