1. Словник української мови в 11 томах

хе

ХЕ, виг.

1. Те саме, що ху.

Хе, от вже й втомився [Андрій]. Геть чисто захляв за зиму, захарчувався. Ще літом нічого: бурячок там, цибулька, рибки наловиш… (Коцюб., II, 1955, 33).

2. Уживається для вираження подиву, глузування з кого-, чого-небудь.

— Кругом горе!..Жінка тебе лає… діти… і діти, біси його батькові — хотять старшинувати над тобою… Хе!.. Та ні (Мирний, І, 1954, 277);

Йонька жадібно згріб цигарку, довго крутив у пальцях, розглядаючи, як заморське диво: — Хе… Де ж ви дістаєте таку розкіш? Чи не з неба кидають? — запитав він, весело і хитрувато примруживши око (Тют., Вир, 1964, 439);

— Ви ще ніколи не були в лікаря? — Хе, а то хіба я пан, щоб по лікарях ходити? (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хе — ХЕ, виг. 1. Те саме, що ху. Хе, от вже й втомився [Андрій]. Геть чисто захляв за зиму, захарчувався. Ще літом нічого: бурячок там, цибулька, рибки наловиш... (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження подиву, глузування з кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  2. хе — виг. 1》 Те саме, що ху. 2》 Уживається для вираження подиву, глузування з кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хе — Хе, хе-хе́, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)