херувимчик
ХЕРУВИ́МЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до херуви́м 1.
* У порівн. Тільки її русява головка з кучерями та з білими, як сніг, одслоненими плечима, здавалось, літала по небі, як той двокрилий херувимчик (І. Нечуй-Левицький);
// перен. Дівчина або хлопець, які відзначаються вродою, ніжністю.
– Певно, і наш тюремник до вступу на військову службу був молодою людиною з ідеалами, такий собі ясноволосий херувимчик, ніжний і чутливий до кожного (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- херувимчик — херуви́мчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- херувимчик — див. ангел Словник синонімів Вусика
- херувимчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до херувим 1). || перен., заст. Дівчина або хлопець, які відзначаються вродою, ніжністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- херувимчик — ХЕРУВИ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до херуви́м 1. *У порівн. Тільки її русява головка з кучерями та з білими, як сніг, одслоненими плечима, здавалось, літала по небі, як той двокрилий херувимчик (Н.-Лев., І, 1956, 196); // перен., заст. Словник української мови в 11 томах
- херувимчик — Херувим, -ма м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. І. 179. ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. І. 286. Словник української мови Грінченка