херувимчик

херуви́мчик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до херувим 1).

|| перен., заст. Дівчина або хлопець, які відзначаються вродою, ніжністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. херувимчик — херуви́мчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. херувимчик — див. ангел Словник синонімів Вусика
  3. херувимчик — ХЕРУВИ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до херуви́м 1. * У порівн. Тільки її русява головка з кучерями та з білими, як сніг, одслоненими плечима, здавалось, літала по небі, як той двокрилий херувимчик (І. Нечуй-Левицький); // перен. Словник української мови у 20 томах
  4. херувимчик — ХЕРУВИ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до херуви́м 1. *У порівн. Тільки її русява головка з кучерями та з білими, як сніг, одслоненими плечима, здавалось, літала по небі, як той двокрилий херувимчик (Н.-Лев., І, 1956, 196); // перен., заст. Словник української мови в 11 томах
  5. херувимчик — Херувим, -ма м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. І. 179. ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. І. 286. Словник української мови Грінченка