1. Словник української мови у 20 томах

хибкий

ХИБКИ́Й, а́, е́.

1. Який хитається, хисткий, хиткий.

– Вже ясний місяць зійшов, – каже [Катря] .. та й ступила на вербову віть... Зійшла, як на хибку кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб (Марко Вовчок);

Хибкий човен нагнувсь під вагою його [Іванового] тіла й викинув Соломію (М. Коцюбинський);

Плинь, моя пісне, як хвиля хибка́я, – Вона не питає, куди вона плине (Леся Українка);

Хатинки з хибкими галерейками ліпилися вздовж балок з напівпересохлими струмками посередині (З. Тулуб);

// Який швидко змінюється; мінливий.

Паморочилось йому в голові, бо ж під ногами перекочувалися й дзюркотіли по землі хибкі місячні плями (О. Ільченко);

// Переривчастий, тремтливий (про звуки, голос).

Загув високий важкий бас; ще один голос, ніжний, хибкий, .. влився в гурт (Дніпрова Чайка).

2. перен. Позбавлений міцної основи; ненадійний.

Самоаналіз така тонка і хибка річ, що, на мою думку, її не варто починати прилюдно (Леся Українка);

// Нестійкий за своїми поглядами, переконаннями, вчинками; зрадливий.

[Явдоха:] І ви, діду, його не долюблюєте? [Кирило:] Хай його Бог любить!.. Хибкий він та нещирий – і нашим, і вашим слугує (Панас Мирний).

3. розм. Те саме, що гнучки́й 1.

– Ближче я дивлюся – сидить під яблунею молодиця: .. руками у стан хибкий узялася, очі поночі блищать блискучі; слухає, що мій зять говорить, і сміється (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хибкий — хибки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хибкий — ХИСТКИЙ, (- тіні) мінливий, (голос) тремтливий, незграйний, переривчастий, (- серце) ненадійний, нестійкий, с. зрадливий, ЖМ. гнучкий, хибливий Словник синонімів Караванського
  3. хибкий — див. гнучкий; хиткий Словник синонімів Вусика
  4. хибкий — -а, -е. 1》 Який хитається, коливається; хисткий. || Який швидко змінюється; мінливий. || Переривчастий, тремтливий (про звуки, голос). 2》 перен. Позбавлений міцної основи; ненадійний, хисткий. || Нестійкий за своїми поглядами, переконаннями, вчинками; зрадливий. 3》 розм. Те саме, що гнучкий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хибкий — ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Словник синонімів української мови
  6. хибкий — Хибки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хибкий — ХИБКИ́Й, а́, е́. 1. Який хитається, коливається; хисткий. — Вже ясний місяць зійшов,— каже [Катря].. та й ступила на вербову віть… Зійшла, як на хибку кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб (Вовчок, І, 1955, 94)... Словник української мови в 11 томах
  8. хибкий — Хибкий, -а, -е 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Левиц. І. 109. Хибкий місток. Г. Барв. 271. Хибкий віз. Черк. у. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке. К. Дз. 218. 2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Словник української мови Грінченка