хибкий

Значення в інших словниках

1. хибкий — хибки́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. хибкий — див. гнучкий; хиткий Словник синонімів Вусика
3. хибкий — ХИБКИ́Й, а́, е́. 1. Який хитається, хисткий, хиткий. – Вже ясний місяць зійшов, – каже [Катря] .. та й ступила на вербову віть... Зійшла, як на хибку кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
4. хибкий — -а, -е. 1》 Який хитається, коливається; хисткий. || Який швидко змінюється; мінливий. || Переривчастий, тремтливий (про звуки, голос). 2》 перен. Позбавлений міцної основи; ненадійний, хисткий. || Нестійкий за своїми поглядами, переконаннями, вчинками; зрадливий. 3》 розм. Те саме, що гнучкий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хибкий — ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Словник синонімів української мови
6. хибкий — Хибки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хибкий — ХИБКИ́Й, а́, е́. 1. Який хитається, коливається; хисткий. — Вже ясний місяць зійшов,— каже [Катря].. та й ступила на вербову віть… Зійшла, як на хибку кладку, поглянула на всі сторони та й кинулась на самий глиб (Вовчок, І, 1955, 94)... Словник української мови в 11 томах
8. хибкий — Хибкий, -а, -е 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Левиц. І. 109. Хибкий місток. Г. Барв. 271. Хибкий віз. Черк. у. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке. К. Дз. 218. 2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Словник української мови Грінченка