хижолиций
ХИЖОЛИ́ЦИЙ, а, е.
З жорстоким, хижим, розбійницьким обличчям.
Коли Роксолана побачила Баязида, вона не витримала, розплакалася. Стояв перед нею в дорогому вбранні, гінкий, смаглявий, хижолиций, як султан, а очима грав, як вона, і усміх був її власний, може, й душу мав таку саму, як у матері (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хижолиций — хижоли́ций прикметник Орфографічний словник української мови