хижо

ХИ́ЖО, присл.

Як це властиво хижакові, хижакам.

Із ташанських очеретів виходить вовча зграя, хижо винюхує сніжок.., всідається навколо ополонок, і зимовими зорями довго світяться в темній воді вовчі очі (Григорій Тютюнник);

Хижо і пильно [татари] оглянули степ (З. Тулуб);

// Злісно, люто.

Мати йому: – А в школу як? – Прокіп так хижо – А, в школу... грамоти тобі!.. в пани сина!.. – А хоч би й у пани? – Щоб і нога в школі!.. щоб і нога не була! – кричить (А. Тесленко);

Засовалась Галя на місці; очі знову засвітили хижо; лице затіпалось (Панас Мирний);

Глоба тільки посміхнувся хижо: – Я плюю на твою заборону! (І. Рябокляч);

* Образно. На будівництво почали прибувати екскаватори з великими залізними ковшами, вони хижо вгризалися в кам'яне лігво ріки (С. Голованівський);

Ніч бреде по узліссю – у ярах заляга. Місяць хижо поблискує, мов кривий ятаган (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хижо — хи́жо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. хижо — присл. Як це властиво хижакові, хижакам. || Злісно, люто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хижо — ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М. Словник синонімів української мови
  4. хижо — Хи́жо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хижо — ХИ́ЖО, присл. Як це властиво хижакові, хижакам. Із ташанських очеретів виходить вовча зграя, хижо винюхує сніжок.., всідається навколо ополонок, і зимовими зорями довго світяться в темній воді вовчі очі (Тют. Словник української мови в 11 томах
  6. хижо — Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90. Словник української мови Грінченка