хижо

хи́жо

присл.

Як це властиво хижакові, хижакам.

|| Злісно, люто.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хижо — хи́жо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. хижо — ХИ́ЖО, присл. Як це властиво хижакові, хижакам. Із ташанських очеретів виходить вовча зграя, хижо винюхує сніжок.., всідається навколо ополонок, і зимовими зорями довго світяться в темній воді вовчі очі (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  3. хижо — ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М. Словник синонімів української мови
  4. хижо — Хи́жо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хижо — ХИ́ЖО, присл. Як це властиво хижакові, хижакам. Із ташанських очеретів виходить вовча зграя, хижо винюхує сніжок.., всідається навколо ополонок, і зимовими зорями довго світяться в темній воді вовчі очі (Тют. Словник української мови в 11 томах
  6. хижо — Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90. Словник української мови Грінченка