1. Словник української мови у 20 томах

хижуватий

ХИЖУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи хижий.

За підводою в хмарних роздумах їде увесь в ремінному одязі чорнявий, з красивим хижуватим носом вершник (М. Стельмах);

У змружених очатах [Порфира] зачаїлось щось хижувате (О. Гончар);

А всі ті фрази про комерційну волю і вільний ринок лише для того, щоб роз'єднати свідомість, маючи на оці свободу обману, право товстого гаманця, процвітання найбільш хижуватих (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хижуватий — хижува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хижуватий — -а, -е. Трохи хижий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хижуватий — ХИЖУВА́ТИЙ, а, е. Трохи хижий. За підводою в хмарних роздумах їде увесь в ремінному одязі чорнявий, з красивим хижуватим носом вершник (Стельмах, II, 1962, 248); У змружених очатах [Порфира] зачаїлось щось хижувате (Гончар, Бригантина, 1973, 5). Словник української мови в 11 томах