1. Словник української мови в 11 томах

хижуватий

ХИЖУВА́ТИЙ, а, е. Трохи хижий.

За підводою в хмарних роздумах їде увесь в ремінному одязі чорнявий, з красивим хижуватим носом вершник (Стельмах, II, 1962, 248);

У змружених очатах [Порфира] зачаїлось щось хижувате (Гончар, Бригантина, 1973, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хижуватий — хижува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хижуватий — ХИЖУВА́ТИЙ, а, е. Трохи хижий. За підводою в хмарних роздумах їде увесь в ремінному одязі чорнявий, з красивим хижуватим носом вершник (М. Стельмах); У змружених очатах [Порфира] зачаїлось щось хижувате (О. Словник української мови у 20 томах
  3. хижуватий — -а, -е. Трохи хижий. Великий тлумачний словник сучасної мови