хижувато
ХИЖУВА́ТО, присл. Трохи хижо.
Щось нове, хижувато веселе сяйнуло раптом в її великих, блискучих, мов крига, очах (Гончар, Таврія, 1952, 321);
Семен звів комір, тепер уже вітерець не лоскотав шию, лише тугими струменями запорскував у ніздрі, і вони сторожко, хижувато ворушилися (Гуц., Скупана.., 1965, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хижувато — хижува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хижувато — ХИЖУВА́ТО, присл. Трохи хижо. Щось нове, хижувато веселе сяйнуло раптом в її великих, блискучих, мов крига, очах (О. Гончар); Семен звів комір, тепер уже вітерець не лоскотав шию, лише тугими струменями запорскував у ніздрі, і вони сторожко, хижувато ворушилися (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
- хижувато — присл. Трохи хижо. Великий тлумачний словник сучасної мови