1. Словник української мови у 20 томах

химородний

ХИМОРО́ДНИЙ, а, е, розм., рідко.

1. Примхливий, чудернацький, несправжній.

Часто, надто в негоду, згадував портім Мажуга того свого терпця. Міг би, мабуть, знайти собі прихисток як не в теплій людскій хаті, то в в якійсь покинутій – скільки їх тепер? – а бач, не хоче втрачати свою химородну волю (із журн.).

2. Здобутий чаклуванням.

Воску з-під цих бджіл не годиться давати на церкву, бо він не чистий, химородний (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. химородний — химоро́дний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. химородний — див. вередливий; характерний Словник синонімів Вусика
  3. химородний — А, -е, заст. 1. Примхливий. 2. Здобутий чаклуванням. Семіраміди химородний сад. Де при початку сходжень всіх і спадів ми обранили, як гірку сльозу, свої серця... (ЧТ:84). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. химородний — -а, -е, заст. 1》 Примхливий. 2》 Здобутий чаклуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. химородний — ХИМОРО́ДНИЙ, а, е, заст. 1. Примхливий. 2. Здобутий чаклуванням. Воску з-під цих бджіл не годиться давати на церкву, бо він не чистий, химородний (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. химородний — Химородний, -а, -е 1) Капризный, своенравный. 2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний. Грин. II. 322. Словник української мови Грінченка