1. Словник поетичної мови Василя Стуса

химородний

химоро́дний

А, -е, заст. 1. Примхливий. 2. Здобутий чаклуванням.

Семіраміди химородний сад.

Де при початку сходжень всіх і спадів

ми обранили, як гірку сльозу,

свої серця... (ЧТ:84).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. химородний — химоро́дний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. химородний — див. вередливий; характерний Словник синонімів Вусика
  3. химородний — ХИМОРО́ДНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Примхливий, чудернацький, несправжній. Часто, надто в негоду, згадував портім Мажуга того свого терпця. Міг би, мабуть, знайти собі прихисток як не в теплій людскій хаті, то в в якійсь покинутій – скільки їх тепер?... Словник української мови у 20 томах
  4. химородний — -а, -е, заст. 1》 Примхливий. 2》 Здобутий чаклуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. химородний — ХИМОРО́ДНИЙ, а, е, заст. 1. Примхливий. 2. Здобутий чаклуванням. Воску з-під цих бджіл не годиться давати на церкву, бо він не чистий, химородний (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. химородний — Химородний, -а, -е 1) Капризный, своенравный. 2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний. Грин. II. 322. Словник української мови Грінченка