хиря
ХИ́РЯ, і, ж., діал.
Хвороба;
// Хвора людина, що має жалюгідний вигляд.
◇ (1) Ма́тері його (їх) хи́ря – уживається для вираження задоволення, великого захоплення чим-небудь.
– Та й гарні ж, хиря його матері, оті котики та кролики! – зовсім тобі наче живі (І. Нечуй-Левицький);
На базарі Залізняк гукає... – Добре, синку, Матері їх хиря! Мордуй, мордуй: в раю будеш або есаулом (Т. Шевченко);
(2) На хи́рю – на біду.
А кайзак [казах] на хирю Та на тяжке лихо Любенько та тихо І вкрав ту сокиру (Т. Шевченко);
Як (мов, ні́би і т. ін.) [лихі́й, пече́ній, тій і т. ін.] боля́чці (рідко хи́рі) див. боля́чка;
(3) Як [та] хи́ря – дуже слабий, жалюгідний.
Вернувся наш запорожець Як та хиря, хиря, Обідраний, облатаний, Калікою в хату (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хиря — хи́ря 1 іменник жіночого роду хвороба діал. хи́ря 2 іменник жіночого роду, істота про людину діал. Орфографічний словник української мови
- хиря — див. біда; хвороба Словник синонімів Вусика
- хиря — -і, ж., діал. Хвороба. || Хвора людина, що має жалюгідний вигляд. На хирю — на біду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хиря — ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст. Словник синонімів української мови
- хиря — Хи́ря, -рі, -рею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хиря — ХИ́РЯ, і, ж., діал. Хвороба; // Хвора людина, що має жалюгідний вигляд. ♦ Як [та] хи́ря — дуже слабий, жалюгідний. Вернувся наш запорожець Як та хиря, хиря, Обідраний, облатаний, Калікою в хату (Шевч., II, 1963, 169); Годи́ти, як хи́рі — дуже догоджати. Словник української мови в 11 томах
- хиря — Хи́ря, -рі ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. годити, як хирі. Сильно угождать. Словник української мови Грінченка