1. Словник української мови в 11 томах

хиря

ХИ́РЯ, і, ж., діал. Хвороба;

// Хвора людина, що має жалюгідний вигляд.

♦ Як [та] хи́ря — дуже слабий, жалюгідний.

Вернувся наш запорожець Як та хиря, хиря, Обідраний, облатаний, Калікою в хату (Шевч., II, 1963, 169);

Годи́ти, як хи́рі — дуже догоджати.

Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві… (Шевч., II, 1963, 101);

На хи́рю — на біду.

А кайзак [казах] на хирю Та на тяжке лихо Любенько та тихо І вкрав ту сокиру (Шевч., II, 1963, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хиря — хи́ря 1 іменник жіночого роду хвороба діал. хи́ря 2 іменник жіночого роду, істота про людину діал. Орфографічний словник української мови
  2. хиря — див. біда; хвороба Словник синонімів Вусика
  3. хиря — ХИ́РЯ, і, ж., діал. Хвороба; // Хвора людина, що має жалюгідний вигляд. ◇ (1) Ма́тері його (їх) хи́ря – уживається для вираження задоволення, великого захоплення чим-небудь. – Та й гарні ж, хиря його матері, оті котики та кролики!... Словник української мови у 20 томах
  4. хиря — -і, ж., діал. Хвороба. || Хвора людина, що має жалюгідний вигляд. На хирю — на біду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хиря — ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст. Словник синонімів української мови
  6. хиря — Хи́ря, -рі, -рею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хиря — Хи́ря, -рі ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. годити, як хирі. Сильно угождать. Словник української мови Грінченка