хитавиця
ХИТАВИ́ЦЯ, і, ж.
1. Гойдання на хвилях.
– А добре було б зараз покататися! Як ви – не боїтеся хитавиці? (Д. Бедзик);
Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати, але море клекотіло весь день, .. а хитавиця хоч і не припинилася, але стала рівнішою (З. Тулуб);
Створюючи корабель, конструктори та інженери найперше дбають, щоб він був якомога стійкіший і якнайменше піддавався хитавиці (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Душевний неспокій, тривога, хвилювання.
І все ж на душі було важко. Здавалося там щось хилиртається, розгойдується, і він не може зупинити хитавицю (Ю. Мушкетик).
3. рідко. Танці в музичному ритмі “стегнобіт”.
Амазонки вчинили неймовірну хитавицю з елементами різних дріботушок (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хитавиця — хитави́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хитавиця — [хиетавиц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- хитавиця — -і, ж. Гойдання на хвилях (про судно). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хитавиця — ХИТАВИ́ЦЯ (коливальні рухи судна, що пливе під дією вітру, хвиль), КА́ЧКА розм. Згодом човни повернули праворуч, і хитавиця трохи вгамувалася (С. Добровольський); Приємно після корабельної качки стати ногою на тверду землю (Д. Ткач). Словник синонімів української мови
- хитавиця — ХИТАВИ́ЦЯ, і, ж. Гойдання на хвилях (про судно). — А добре було б зараз покататися! Як ви — не боїтеся хитавиці? (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 69); Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати, але море клекотіло весь день, .. Словник української мови в 11 томах