1. Словник української мови в 11 томах

хитавиця

ХИТАВИ́ЦЯ, і, ж. Гойдання на хвилях (про судно).

— А добре було б зараз покататися! Як ви — не боїтеся хитавиці? (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 69);

Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати, але море клекотіло весь день, ..а хитавиця хоч і не припинилася, але стала рівнішою (Тулуб, В степу.., 1964, 277);

Створюючи корабель, конструктори та інженери найперше дбають, щоб він був якомога стійкіший і якнайменше піддавався хитавиці (Наука.., 12, 1971, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитавиця — хитави́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хитавиця — [хиетавиц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  3. хитавиця — ХИТАВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Гойдання на хвилях. – А добре було б зараз покататися! Як ви – не боїтеся хитавиці? (Д. Бедзик); Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати, але море клекотіло весь день, .. а хитавиця хоч і не припинилася, але стала рівнішою (З. Словник української мови у 20 томах
  4. хитавиця — -і, ж. Гойдання на хвилях (про судно). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хитавиця — ХИТАВИ́ЦЯ (коливальні рухи судна, що пливе під дією вітру, хвиль), КА́ЧКА розм. Згодом човни повернули праворуч, і хитавиця трохи вгамувалася (С. Добровольський); Приємно після корабельної качки стати ногою на тверду землю (Д. Ткач). Словник синонімів української мови