1. Словник української мови у 20 томах

хитрувато

ХИТРУВА́ТО.

Присл. до хитрува́тий.

Голова уважно вислухав, усміхнувся хитрувато, а далі й каже: – От що, Василю Олександровичу, переходьте жити зі своїми шибениками на колгоспний баштан (І. Цюпа);

Старіший підходить з якимсь урочистим лицем, якось хитрувато шаркнув ногою (С. Васильченко);

Варивон хитрувато закручував куцими пальцями цигарку, а оком косив на своє подвір'я – щоб хтось із домашніх не побачив (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрувато — хитрува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. хитрувато — Присл. до хитруватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хитрувато — ХИТРУВА́ТО. Присл. до хитрува́тий. Голова уважно вислухав, усміхнувся хитрувато, а далі й каже: — От що, Василю Олександровичу, переходьте жити зі своїми шибениками на колгоспний баштан (Цюпа, Добротворець, 1971, 27)... Словник української мови в 11 томах