1. Словник української мови у 20 томах

хитрість

ХИ́ТРІСТЬ, рості, ж.

Властивість за знач. хи́трий.

На панську мудрість мужицька хитрість (прислів'я);

Її покинули дві прикмети, які, здавалося, становили природні компоненти її крові: хитрість і блискавичність орієнтації в будь-якій ситуації (Ірина Вільде);

Журба журбою, а жива людина має думати про живе; де жити правдою, а де й хитрістю (М. Стельмах);

Голда поглядала на капітана з недовірою. Чи не криється за його доброзичливою поведінкою і солодкими словами якась підступна хитрість? (Д. Ткач);

Маленька хитрість удалась: узявши лист та нагадавши про вечерю, мати одразу ж вийшла з кімнати (А. Головко).

(1) Пуска́тися / пусти́тися на хи́трість – те саме, що Пуска́тися (пусти́тися, іти́, піти́, підніма́тися, підня́тися, узя́тися) на хи́трощі (див. пуска́тися).

І розказала [Юнона] їй свій страх; Веліла швидше умудриться, На всякі хитрості пуститься, Щоб брата не строщили в прах (І. Котляревський);

(2) Яка́ [ж] це хи́трість? – зовсім просто, немає нічого хитрого.

[Начальник штабу:] Дивіться, як вони [гітлерівці ] рухаються, дуже хитро. [Огнєв:] Яка ж це хитрість? Це ж дитяче белькотіння, а не хитрість (О. Корнійчук).

◇ Піти́ на хи́трість див. піти́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрість — (облудливі заходи для досягнення мети) мн. хитрощі, крутійство, лукавство. Словник синонімів Полюги
  2. хитрість — хи́трість іменник жіночого роду властивість від: хитрий Орфографічний словник української мови
  3. хитрість — див. ХИТРОЩІ Словник синонімів Караванського
  4. хитрість — див. хитрощі Словник синонімів Вусика
  5. хитрість — [хитр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  6. хитрість — -рості, ж. Властивість за знач. хитрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хитрість — ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм. Словник синонімів української мови
  8. хитрість — Хи́трість, -рости, -рості, -рістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хитрість — ХИ́ТРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. хи́трий. На панську мудрість мужицька хитрість (Укр.. присл.., 1963, 118); Її покинули дві прикмети, які, здавалося, становили природні компоненти її крові... Словник української мови в 11 томах
  10. хитрість — Хитрість, -рости ж. Хитрость. А все то хитрость єсть жіноча, новинкою щоб підмануть. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка