1. Орфоепічний словник української мови

хитрість

хи́трість

[хитр'іс'т']

-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрість — (облудливі заходи для досягнення мети) мн. хитрощі, крутійство, лукавство. Словник синонімів Полюги
  2. хитрість — хи́трість іменник жіночого роду властивість від: хитрий Орфографічний словник української мови
  3. хитрість — див. ХИТРОЩІ Словник синонімів Караванського
  4. хитрість — див. хитрощі Словник синонімів Вусика
  5. хитрість — ХИ́ТРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. хи́трий. На панську мудрість мужицька хитрість (прислів'я); Її покинули дві прикмети, які, здавалося, становили природні компоненти її крові... Словник української мови у 20 томах
  6. хитрість — -рості, ж. Властивість за знач. хитрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хитрість — ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм. Словник синонімів української мови
  8. хитрість — Хи́трість, -рости, -рості, -рістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хитрість — ХИ́ТРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. хи́трий. На панську мудрість мужицька хитрість (Укр.. присл.., 1963, 118); Її покинули дві прикмети, які, здавалося, становили природні компоненти її крові... Словник української мови в 11 томах
  10. хитрість — Хитрість, -рости ж. Хитрость. А все то хитрость єсть жіноча, новинкою щоб підмануть. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка