хихикати
ХИХИ́КАТИ, ХІХІ́КАТИ, аю, аєш, недок., ХИХИ́КНУТИ, ХІХІ́КНУТИ, ну, неш, док., розм.
Сміятися неголосно, стиха або тонким голосом.
З дзвіниці виходять дівчата, шепочучи і хихикаючи проміж себе, і проходять в садок (М. Кропивницький);
Тут він починає хіхікати стиха, гойдається з боку на бік, сміх його душить і не дає говорити (М. Коцюбинський);
На те питання не тілько Грицько та Івась зареготали, а й Галя крізь сльози хихикнула, таке воно здалося їм смішне (Панас Мирний);
Дочки в сусіднім покою скачуть, гуркочуть, хихикають (І. Франко);
// перен. Глузувати, насміхатися з когось.
– Я льотчиком буду... Як Петро ваш... – Ага? – хихикає Корній, – Під стіл пішки ходить, а вже й воно розібралося, де вершки, а де відвійки (О. Гончар);
“Злочинець”, мов побитий пес, відповз на своє місце. – Наївся? – зловтішно хихикнув йому хтось услід (Ю. Збанацький);
Яхнівські дівчата не без цікавості спостерігали за Галею. Одна з них, веснянкувата, навіть хіхікнула: – Який майстер, така й робота... (з наук. літ.);
Скажіть їм [представникам громадськості], що я , окрім чаю давно нічого не п'ю. Нирки. Серцеві перебої. – Перепої, – хіхікнув хтось. (із журн.).
Значення в інших словниках
- хихикати — хихи́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хихикати — див. сміятися Словник синонімів Вусика
- хихикати — Кихкати, кихнути, покихкати, скихкувати, скихнути, кихкотіти, кихкотнути, покихкувати, покихкнути, скихкотіти, скихкотнути, хехекати, хехекнути, нахехекувати, нахехекати, понахехекувати, похехекувати, похехекати, схехекувати, схехекати Словник чужослів Павло Штепа
- хихикати — і хіхікати, -аю, -аєш, недок., хихикнути і хіхікнути, -ну, -неш, док. Сміятися неголосно, стиха або тонким голосом. || перен. Глузувати, насміхатися з когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хихикати — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- хихикати — Хихи́кати, -каю, -каєш, -кають Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хихикати — ХИХИ́КАТИ і ХІХІ́КАТИ, аю, аєш, недок., ХИХИ́КНУТИ і ХІХІ́КНУТИ, ну, неш, док. Сміятися неголосно, стиха або тонким голосом. З дзвіниці виходять дівчата, шепочучи і хихикаючи проміж себе, і проходять в садок (Кроп. Словник української мови в 11 томах