1. Словник української мови у 20 томах

хлипавка

ХЛИ́ПАВКА, и, ж.

1. Те саме, що хлип.

І його грубий, обривчасто-густий голос долітав звідти порваними хлипавками (М. Івченко).

2. Слабосила квола людина.

Отож тепер він хлопець при коні. Хоробрий хлопець, не якась там хлипавка (Л. Костенко).

3. діал. Клапан в музичному інструменті.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлипавка — хли́павка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хлипавка — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. хлипавка — -и, ж., діал. Клапан у музичному інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлипавка — Хли́павка, -вки; -павки, -павок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хлипавка — Хлипавка, -ки ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г. Словник української мови Грінченка