хлист
ХЛИСТ¹, а́, ч.
1. Прут або ремінний батіг, що використовується при верховій їзді, дресируванні звірів і т. ін; різка,батіг.
Оддалік показався панич у ясному англійському костюмі, в жокейській шапочці і з хлистом у руці (Леся Українка);
Паночка тим часом сіла на найближчу лавку і швидко-швидко збивала з-під ніг камінці хлистом (Леся Українка);
На сцену виходить Марі-Клер. Вона в бриджах і високих лакованих чоботях. В руках хлист (В. Собко);
Хлист звивався в його пальцях, мов гадюка (Ірина Вільде).
2. Ляскіт, свист батога.
Їде віз без коліс, а батіг без хлисту (Номис).
ХЛИСТ² див. хлисти́.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлист — хлист 1 іменник чоловічого роду батіг хлист 2 іменник чоловічого роду сектант Орфографічний словник української мови
- хлист — див. батіг Словник синонімів Вусика
- хлист — [хлист] хлиеста, м. (на) хлиес'т'і, мн. хлиести, хлиес'т'іy Орфоепічний словник української мови
- хлист — див. кнут, нагай моск. батіг Словник чужослів Павло Штепа
- хлист — I -а, ч. Прут або ремінний батіг, що використовується для верхової їзди, дресирування звірів і т. ін. II див. хлисти. III -а, ч. 1》 спец.Зрізане дерево з обрізаним гіллям, але із залишеною верхівкою. 2》 розм. Рибальська вудка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлист — РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИК розм., ХЛУДИ́НА розм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́ розм. (із стебла лози); ХЛИСТ (для верхової їзди, дресирування звірів тощо). Словник синонімів української мови
- хлист — ХЛИСТ¹, а́, ч. Прут або ремінний батіг, що використовується для верхової їзди, дресирування звірів і т. ін. Оддалік показався панич у ясному англійському костюмі, в жокейській шапочці і з хлистом у руці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах