хлопати

ХЛО́ПАТИ, аю, аєш, недок.

1. Утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь по чомусь;

// Розриваючись, стріляючи тощо, утворювати короткий різкий звук.

Десь над головою характерно хлопають зенітні снаряди (Іван Ле і О. Левада);

В прокуреній, задимленій залі бряжчали виделки, дзвеніли келихи, хлопали корки від шампанського (Ю. Смолич);

Брезентовий верх кабіни хлопав на вітрі (Григір Тютюнник);

// З гуркотом зачинятися чи відчинятися (про вікно, двері, хвіртку тощо).

2. Ударяти чим-небудь об щось, ляскати по чому-небудь.

Дикі качки, гуси й лебеді весело крякали, ґелґотали, ячали, хлопали крилами й пірнали (З. Тулуб);

Коло панорами стояв тир. Хлопці стріляли в химерні фігури і коли влучали, десь починала грати дивна музика, фігури ворушилися, танцювала балерина, хлопала крильми чайка, кланявся, скидаючи капелюха, тірольський стрілець (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлопати — хло́пати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хлопати — (батогом) ляскати, ляснути, виляскувати, виляскати, зляскувати, зляскати, наляскувати, наляскати, поляскувати, поляскати, ляскотіти, запискотіти, зляскотіти, поляскотіти, хльоскати, хльоснути, хльосконути, вихльоскувати, вихльоснути, похльоскувати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. хлопати — -аю, -аєш, недок. 1》 Утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь. || Розриваючись, стріляючи тощо, утворювати короткий різкий звук. || З гуркотом зачинятися чи відчинятися (про вікно, двері, хвіртку тощо). 2》 Ударяти чим-небудь об щось, ляскати по чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлопати — ХЛО́ПАТИ, аю, аєш, недок. 1. Утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь; // Розриваючись, стріляючи тощо, утворювати короткий різкий звук. Десь над головою характерно хлопають зенітні снаряди (Ле і Лев., Півд. Словник української мови в 11 томах