хлопати
ХЛО́ПАТИ, аю, аєш, недок.
1. Утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь;
// Розриваючись, стріляючи тощо, утворювати короткий різкий звук.
Десь над головою характерно хлопають зенітні снаряди (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 185);
В прокуреній, задимленій залі бряжчали виделки, дзвеніли келихи, хлопали корки від шампанського (Смолич, Мир.., 1958, 71);
// З гуркотом зачинятися чи відчинятися (про вікно, двері, хвіртку тощо).
2. Ударяти чим-небудь об щось, ляскати по чому-небудь.
Дикі качки, гуси й лебеді весело крякали, гелготали, ячали, хлопали крилами й пірнали (Тулуб, В степу.., 1964, 41).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлопати — хло́пати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хлопати — (батогом) ляскати, ляснути, виляскувати, виляскати, зляскувати, зляскати, наляскувати, наляскати, поляскувати, поляскати, ляскотіти, запискотіти, зляскотіти, поляскотіти, хльоскати, хльоснути, хльосконути, вихльоскувати, вихльоснути, похльоскувати... Словник чужослів Павло Штепа
- хлопати — ХЛО́ПАТИ, аю, аєш, недок. 1. Утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь по чомусь; // Розриваючись, стріляючи тощо, утворювати короткий різкий звук. Десь над головою характерно хлопають зенітні снаряди (Іван Ле і... Словник української мови у 20 томах
- хлопати — -аю, -аєш, недок. 1》 Утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь. || Розриваючись, стріляючи тощо, утворювати короткий різкий звук. || З гуркотом зачинятися чи відчинятися (про вікно, двері, хвіртку тощо). 2》 Ударяти чим-небудь об щось, ляскати по чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови